Понравилась статья - поделись ею в соцсетях)

Print Friendly, PDF & Email

Вступ

На українському ринку бухгалтерського програмного забезпечення є компанії, які почалу свою діяльність ще з набуття незалежності Україною, але про них більшості рядових користувачів мало що відомо.

Сьогодні в мене на огляді сервіс для ведення бухгалтерії — «Дебет плюс», який вже більше 30 років пропонує програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку. І для початку трохи інформації:

Довідкова інформація

Назва сервісу — Дебет Плюс

Сайтhttps://debet.com.ua/

Основне призначення — автоматизація бухгалтерського, оперативного та фінансового обліку

Девіз компанії — Дебет плюс. Будь завжди в плюсі

Рік заснування — 1991

Кількість користувачів — 2000+

Розташування ПЗ — десктопна версія (що вже рідкість) та хмара

Вартість —невідома (https://debet.com.ua/contacts)

Перше знайомство з сервісом

Перша зустріч

Свій шлях у бухгалтерії я почав у далекому 2006 році, коли після закінчення 4-го курса університету зробив спробу поєднати навчання в магістратурі та роботу бухгалтером у компанії яка працювала у сфері b2b торгівлі. Саме там почалося моє тісне знайомство з бухгалтерським ПЗ і як ви зрозуміли мова йде про продукти компанії 1С. Інший софт за свої наступні 10 років практики я не бачив і навіть не цікавився альтернативами.  В 2017 році мене запросили працювати до компанії, яка хотіла створити альтернативу 1С на базі ERP Odoo і з того часу я почав цікавитися рішеннями які є на ринку та які потреби користувачів вони закривають. Саме тоді я довідався, що насправді є багато софту, який в тій чи іншій мірі може закрити більшість потреб бухгалтерів.

Але тут є одне але, а саме: бухгалтери дуже консервативні і процес заміни одного ПЗ на інший може стати це тим випробуванням. Яким би не був функціональним новий софт — завжди знайдеться причина, чому він гірший за поточний. І навіть війна з росією не змінила думку деяких бухгалтерів. Про цю проблему я вже не однарозово писав на сторінках свого блогу.

Про сервіс «Дебет плюс» я дізнався в тому ж 2017 році, але якось їм не зацікавився і не вивчав, що в нього є в середині. Але тепер цей час настав (бо є запит на ринку) — тож давайте почнемо.

Галузеві рішення

За довгий час існування на ринку у рішення з’явилася ціла плеяда галузевих рішень: бюджетна бухгалтерія, бухгалтерія для сільскогосподарських підприємств, закладів охорони здоров’я, виробництво, елеватори, ЖКГ тощо. Ну і певна річ є рішення для комерційних підприємств. Це є досить вагомим плюсом, тому що певні галузі мають досить специфічний облік і ПЗ повинно враховувати ці нюанси.

Демо-версія

Наявність швидкого доступу до демо-версії рішення вже скоріше є правилом гарного тону серед розробників ПЗ (як власне кажучі і прозора цінова політика). У Дебет плюс на їхньому сайті я не знайшов посилання на демку, тож довелося писати листа у службу підтримки, яка відповіла досить швидко і дізнавшись про мою мету (написати огляд) — надала ще купу навчальних матеріалів, з якими як ви здогадуєтесь я ознайомився досить поверхово 🙂 Мета цього огляду все ж таки надати враження користувача, який тільки побачив це програмне забезпечення (ПЗ) та намагається в ньому самостійно розібратися (хто ж дивиться ті інструкції).

Інтерфейс

Заходячі в перший раз в програму — потрапляєш у інтерфейс софту кінця 90-х та початку 2000-х років, що як на мене є досить суттєвим мінусом для ПЗ, яке хоче бути успішним на ринку. Все таки сучасний користувач любить очима і застарілий інтерфейс йому може різати око. Але хоча 1С нас теж не бавить інтерфейсом 🙂 і якось воно покорило бухгалтерські серця.

До речі таке враження в мене і про інтерфейс SAP, що не заважає йому бути лідером ринку ERP-систем у світі.

Якщо ви колись працювали в 1С 7.7, то ви тут швидко розберетеся. Зверху розташоване основне меню — навігація по якому не викличе особливих питань: Документи, Звіти, Довідники, Сервіс, Налаштування та Довідка. Трохи нижче розташована панель швидкого доступу та дій, в якій розташований перемикач між основними підсистемами системи (сподіваюсь, що я правильно зрозумів): управління торгівлею та ТМЦ, зведення бухгалтерського балансу, облік банковських та касових операції, облік заробітної плати та облік основних засобів. При перемиканні підсистем змінюється перелік документів на основному екрані, яких дуже багато — на всі випадки життя.

Довідкова система

Тут вона на висоті. Програмне забезпечення має гарну довідкову систему, купу інструкцій в текстовому вигляді та навчальних відео. Також наскільки я зрозумів постійно проводяться вебінари та розробники ПЗ активно співпрацюють з вищими навчальними закладами. В цьому плані вони великі молодці і на них треба рівнятися іншим подібним сервісам.

Підсистеми Дебет Плюс

Саме ПЗ складається з декількох підсистем (які я в свою чергу називаю сегментами обліку):

  • Адміністратор комплексу
  • Зведення бухгалтерського балансу
  • Облік банківських операцій
  • Облік касових операцій
  • Облік ТМЦ
  • Облік заробітної плати
  • Облік основних засобів

кожна підсистема містить в собі певні документи, довідники та звіти. Всю інформацію в системі можна умовно поділити на первинну (первинні документи, початкові залишки, проведення та довідники), розрахункову (вихідні документи) і керуючу (параметри системи). Більш детально про структуру рішення можна дізнатися на посиланням.

Управління торгівлею та ТМЦ

Тут у нас в основному містяться документи які призначені для відображення руху товарно-матеріальних цінностей (скрін вище): прибуткування ТМЦ, видаткова накладна, рахунок фактура, внутрішнє переміщення тощо. Є в наявності і звітність: картка складського обліку, оборотно-сальдова відомість та відомість залишків. Як ми розуміємо рух ТМЦ неможливо відобразити без певних довідників: контрагентів та номенклатури. Для прикладу давайте розглянемо довідник «Номенклатура». В картці номенклатури містяться основні правила обліку цієї номенклатури:

Наявність полів де можна вказати УКТЗЕД та ДКПП наштовхує на думку, що в ПЗ є якийсь функціонал з обліку ПДВ, а чи це так — дізнаємось пізніше.

Оприбуткування ТМЦ можна зробити за допомогою документа «Прибуткування ТМЦ» (який може бути декількох видів — в системі дуже багато документів — кожен з яких робить своє бухгалтерське проведення).

Сам документ виглядає ось так:

При підтверджені документ формує бухгалтерські проведення (дивно було б якщо не робив 🙂 ).

Реалізація ж ТМЦ зі складу оформлюється документом «Видаткова накладна», який теж в свою чергу робить бухгалтерські записи.

Документи при проведенні також роблять записи на рахунках обліку ПДВ.

Облік грошових коштів

Для обліку ПДВ (раз я вже заціпив це питання)  потрібна ще зворотня сторона — фіксація руху грошових коштів. Тож давайте подивимось, що у нас є в цій підсистемі (а вірніше в підсистемах — адже банківські та касові операції розділені).

В банківських операціях в нас доступні такі первинні документи, довідники та звіти:

Платіжне доручення вихідне наприклад має вигляд:

З документами в системі можна робити досить велику кількість додаткових дій (контекстне меню), при цьому для певних типів документів будуть доступні свої дії — деякі з них дуже цікаві:

На підставі документів, які роблять проведення по ПДВ доступна опція формування податкової накладної (в ручному режимі).

Також є можливість відображати операції в іноземній валюті.

Касові документи я розглядати окремо не буду — думаю суть вже зрозуміла.

Облік заробітної плати

Переходимо до наступної підсистеми (напевно самої складної в реалізації) — заробітної плати.

Тут є штатний розпис, є місце куди можна внести інформацію о доплатах та утриманнях, є табель обліку робочого часу. Якимось напевно чином можна зафіксувати різного роду відхилення від календаря (відсутності на робочому місці по різним причинам) — напевно це робиться через доплати та утримання. Є окремий довідник «Працівники» (а куди ж без нього) і купа довідників для усіх випадків життя, які як я зрозумів також використовуються при розрахунку ЗП.

Після здійснення розрахунку заробітної плати є окремі документи за допомогою яких можна зафіксувати виплату.

Враження від цієї підсистеми позитивне — відчувається, що блок заробітної плати пропрацьован непогано, але треба проходити окреме навчання ну і гарно її тестувати на практиці. З ходу швидко розібратися в мене не вийшло.

Облік основних засобів

Основні засоби мають свою специфіку обліку, яка потребує окремого пропрацювання. Що у нас тут є:

Багато чого — тут і введення ОЗ в експлуатацію, і нарахування по ньому амортизації, є можливість відображати в обліку операції з модернізації та переоцінки ОЗ. Так що цей блок тех гарно пропрацьований.

ПДВ

Ну і хочу повернутися до питання обліку ПДВ. Як я вже писав в системі є облік ПДВ та такі документи, як «податкова накладна видана» та «податкова накладна отримана» та їх можна створити на підставі розрахункових документів (як це в принципі реалізовано в більшості подібних сервісів). Це може підійти для компаній в яких в принципі небагато оподатковуваних операцій, а ось для середнього та малого бізнесу таке навряд чи підійде — все таки облікова система повинна вміти рахувати (та перераховувати) автоматично першу подію і хоча б частково автоматизувати створення податкових накладних.

Звітність

Звітності в системі багато і можна сказати, що вона буде звичною для бухгалтерського середовища: оборотно-сальдові відомості на різний смак, шахматки, аналіз рахунків тощо.

Мене особисто трохи здивувала необхідність робити розрахунки багатьох форм звітності (на скріншоті внизу видно, що я маю на увазі) — ти не можеш обрати «Перегляд» поки не зробиш «Розрахунок». Як на мене «Перегляд» це зайвий пункт, адже в Розрахунку задаються параметри звіту і він виводить звіт на екран.

Пункт меню «Баланс»
Пункт меню «Звіти»

Висновки

Дебет Плюс на ринку вже більше 30 років і це одночасно добре та погано. Добре тому, що є просто гігантський досвід в створення програмного забезпечення для бухгалтерів, погано тому що ПЗ трохи відстає від сучасних тенеденцій в створенні інтерфейсів користувачів. Той зовнішній вигляд який має це програмне забезпечення був актуальний мабуть наприкінці 90-х років 20-го століття. Сучасний ж користувач любить очима і компанії розробники будь якого ПЗ питанню інтерфейса приділяють ну дуже багато часу та ресурсів. Ігнорування цього питання буде робити його все менш актуальним з кожним роком і його не врятує та функціональність яка в ньому є.


Понравилась статья - поделись ею в соцсетях)